Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: КОРОЛЕВА ГІР: ДВІ ПОРИ - ОДНЕ БАЖАННЯ - ВІРШ

ДВІ ПОРИ – ОДНЕ БАЖАННЯ Ти – літо ще в усій свої́й красі, Я – осінь вже у зо́лоті й багрянці, Вмиваєшся у вранішній росі, Я сходом сонця ми́луюся вранці. Ти світишся і щастям виграє́ш, Тебе торкатись осінь ще не сміє, Той промінь щастя ти мені даєш, Від цьо́го серце і душа радіє. В обі́йми осінь захотіла взять, Я вирватись з обіймів був не в силі, Вона взяла́сь зі мною вальсувать, Хоч не були́ роки́ мої́ на схилі. Ти – літо ще, красиве й гомінке, Що стелить квіти й тра́ви оксамитом, І дихання твоє́ таке легке, А біля мене осінь б’є копитом. Але ж ми поряд, нас не роз’єднать, Хоч осінь я, а ти, красуне – літо, Та вміємо так пристрасно кохать, Хоч сріблом скроні злегка вже покрито. Так мило все у нас переплело́сь, Дві по́ри року, та одне бажання, Між зелені й багрянцю віднайшлось, Це пристрасне і справжнєє кохання. 20.10.2025р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025