Залитий оксамитом цнотливого проміння
Весь ліс перекликався, дивуючись всім барвам,
Що маревом осіннім в вуалі павутиння
Горіли-прогорали під надлишками фарби.
Палітру всю зібравши теплі подихи малюю,
Поки не позтирала снігова зимова гумка,
Слідів, як наостанок листя сонечко цілує...
Всі барви закарбую від такого поцілунку!
