Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Калина: Йому було двадцять два (Петро Степанович Василиха ) - ВІРШ

Петро Степанович Василиха (17.05.1992 р. – 11.07.2014 р.) Дрогомишль Львівської області Яворівського району Боєць 24-ої механізаваної бригади імені Короля Данила Галицького. Загинув 11 липня 2014 року, захищаючи територіальну цілісність України, під час снайперського обстрілу блок-посту в районі с. Благодатне Артемівського району Донецької області. У двадцять два Петра уже не стало – Боєць в АТО загинув на війні. Вділила доля літ йому замало… Що встиг побачить хлопець у житті?! Зростав у дружній, люблячій родині, Де батько, мати й два брати, Де в безтурботного дитинства плині Зміг непомітно швидко підрости. Закінчив школу і здобув освіту, Та працювати довго не прийшлось: Призвали в армію наступного вже літа... Тож боронити край свій довелось. Війни початок. Хоч й АТО назвали. Проте вже ворог нищив наш Донбас. Напав зненацька – ніби заблукали... Та й Крим анексували на той час. Петро - сміливий, мужній і відважний, Ще зовсім юний, молодий боєць, Був на позиціях кмітливим і уважним, Для побратимів – завжди за взірець. Та не судилось хлопцеві додому Прийти живим із клятої війни. А мати ждала і молилась Богу Під образами: «Боже, поверни..». Бійця додому везли хоронити Як липи починали лиш цвісти... І весь Дрогомишль, сльозами вмитий, Героя проводжав у засвіти.