Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Таборовець: МОЯ РАДАЛІВКА - ВІРШ

Наче зірка в небі, мов в повітрі лебідь Ра́далівка дивом манить серед гір… Швидкоплинний в часі тут віків перебіг Сторінки зшиває в книгу до цих пір. Обладунки давні, у легендах славні, З назвою від квітки, поблизу боліт, Де розлив Деркачки, де Хоролу плавні – Жовтий, немов сонце, розстелився цвіт. З часу неоліту до середньовіччя, Черняхівська віха і залізний вік, Скіфи слід лишили, бронзи час уплівся, Сотників козацьких, їх відважних військ. Спадщина Куля́бків і сім’ї Родзя́нко – Полтавщини серце сяє серед зір. Сіл на карті світу досить є багацько, Та краси такої – лиш одне, повір. Де луги і річка, ліс широколистий, Схили піднімають сонце у зеніт, А довкола килим, променями зшитий — То за назву вдячність, й всім палкий привіт. Л. Таборовець́