Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: КОРОЛЕВА ГІР: БУХАНЕЦЬ ХЛІБА - ВІРШ

БУХАНЕЦЬ ХЛІБА Буханець хліба пахне на столі, Він щойно спікся у печі́ на дро́вах, А був зерном у зораній ріллі, Бо хліб – багатство й голова усьо́му. Він довгий шлях до столу подолав, Бо сіяли, збирали й молотили, Пройшовши все – буханцем хліба став, А на колоссі до землі́ хилили. Духмяний, запашний буханець цей, Скоринка прирум’янилась у нього, Він поспішав в домівку до людей Із колоса, що гнувся, золотого. Тепер він тут, мов злото на столі, І пахощі від нього у домівці, А шлях свій починав він із ріллі. Ціну його ми знаєм, українці. Шануймо хліб, що золотом постав, Шануймо й навіть крихт не викидаймо, Госпо́дь зерно і хліб святий нам дав, Святому хлібу шану ми віддаймо. Буханець хліба, спечений в печі́, Руками від душі́ його місили, Та окрім хліба бу́лки й калачі. Щоб хліб був за́вжди – Господа молили. І молимо про це ми повсякчас, Бо ворог міни у ріллю все сіє, Страшний прийшов до нас вкраїнців час, Та хліб у нас в домівках рум’яніє. 20.10.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024