Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Краплі каштанового меду - ВІРШ

«Гуси летять. Вийшов з дому купити Тютюну та груш…» (Накамура Кусадао) Шпак з довгим хвостом, За який зачепилась веселка, Лишивши на ньому фіолетову пляму, Прилетів до міста кам’яних провулків В якому нічого не відбувається. По радіо так і сказали: «У цьому місті нічого не відбувається…» А Бог дивиться На це місто з потойбічного Квіткового раю І бавиться яблуком – Зеленим, як все, що зростає І має надію бути. Отой шпак Хвостом (довгим як Вічність) вказував На початок (Не всього звісно, тільки дечого), А дзьобом лічив трамваї (Бо трамвай не подія, Навіть якщо він гуркоче колесами, А лише причина Думок чотирьох жінок, Що вдягнені в сіре). І тільки смугастий кіт Подумав, що то не шпак, а годинник, Який вказує кількість хвилин До Великого Одкровення. Шкода, що той кіт не знає абетки, Жодного знаку клинопису, Жодного ієрогліфа, Кострубатого, наче сліди фламінго, Інакше він прочитав би На сторінках-цеглинках глиняних книг, На бамбукових дощечках Казку про патріарха Ноя*, Що майстрував корабель без вітрил, Без керма і компаса: Бо всі пливуть навмання, Байдуже, то Судний День Чи Скорботна П’ятниця, Чи просто четвер, Коли падав дощ**. Примітки: Тут мова йде про мед, зібраний з гіркокаштану кінського (Aesculus hippocastanum L.). Хто не коштував такого меду думає, що життя це стежина з одної квіткової галявини до іншої. Є ще мед з каштану їстівного (Castanea sativa Mill., 1768) – то зовсім інша річ, що навіває духмяні сни. Мед гіркокаштану збирали бджоли. А персонажі вірша мали до того меду безпосередній стосунок. Зокрема, жителі того міста коштували той мед і дуже його вподобали. Крім того, смугастий кіт, про якого йде мова у віші жив у пасічника, який той мед назбирав. І шпак на тут пасіку теж прилітав. * - плавання Ноя, то була насправді містерія, а зовсім не порятунок потопаючих зайців. Зайців-потопельників рятував дід Мазай, хоча він теж був Ноєм. ** - дощ може падати будь-якого дня – не тільки в четвер. Добре, що в країні Шумер дощі падали вряди-годи, інакше б їхні глиняні таблички розмокли і ми би нічого не довідались. Між іншим, серед шотландських масонів та богемських містиків ходять вперті чутки, що всесвітній потоп почався саме в четвер.