Метрична інновація
Ярослав Бойкович пропонує нову структуру:
– U – / – U U – U – U
– U – / – U U – U – U
– U – / – U U – U – U
– U U – U
Основні принципи:
• Десятискладовість замість одинадцяти, що усуває неприродне подовження складу й забезпечує симетрію.
• Цезура після третього складу створює відчуття ритмічного зламу, подібного до античного “арсіс-катасіс”.
• Силаботонічна організація (наголоси як енергійні вершини) утримує музичну рівновагу.
Це рішення не руйнує сапфічну форму, а відтворює її структурний принцип у межах української мови.
⸻
Приклад реалізації
Трон святий / сядеш чи коло мене?
Уві сні / згадую як все було
Білий сніг / бачив твоя лунала
Мила усмішка!
У цьому прикладі відчутно:
• мелодійне наростання і спад (антична хвиля);
• природна інтонаційна цезура;
• адонійна кульмінація (“Мила усмішка!”) як музичне завершення строфи.
Вірш передає античну ясність і українську ніжність звучання, поєднуючи лаконізм і внутрішню розгорнутість думки.
⸻
Філологічне значення
Запропонована модель не є спробою імітації.
Це активне відтворення античної логіки ритму у межах української просодії.
Тому її можна розглядати як міжепохальний адаптер — від античної форми до сучасної української поетичної культури.
Вперше створено структурно довершену форму, що:
• передає ритмічний лад сапфічної строфи;
• зберігає співучість українського слова;
• має потенціал для нової хвилі української неоантичної поезії.
⸻
Висновки
Філологічна цінність цієї адаптації полягає у віднайденні гармонії між:
• античною метричною дисципліною,
• українським природним диханням,
• поетичною енергією сучасного мовлення.
Таким чином, декаскладова сапфічна строфа Ярослава Бойковича — це не реконструкція минулого, а актуалізація античного принципу в сучасності,
де слово не лише говорить, а співає.
