Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Н-А-Д-І-Я: Сумує сад, покинутий людьми - ВІРШ

UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Зараз на сайті - 1

Chara Vinna

Пошук


	автора за іменем
	автора за містом
	автора за ID
	вірша за назвою
	вірша за ID

Перевірка розміру

Сумує сад, покинутий людьми

Сумує сад, покинутий людьми,
Яку він принесе тепер їм втіху?
В неспокії давно його думки,
Посіяли в душі його зневіру.

Стоїть старий, журливий і безлистий,
Деінде якась пташка залетить.
Затягнутий імлистою журою,
Він зможе, кого схоче, засмутить.

Стоїть лавчина під розлогим дубом,
Це він є свідком тих щасливих днів.
Згадати ті події тепер любо,
І зберегти у пам"яті надовго він зумів.

А час летить, керує це він нами,
Комусь дарує радість, чи печаль.
Та довго  не загоює він рани,
Візьме усе розіб"є, як кришталь.

ID: 1049567
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 15.10.2025 17:34:31
© дата внесення змiн: 15.10.2025 17:48:38
автор: Н-А-Д-І-Я

Мені подобається 12 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги

Попередній твір Наступний твір

Перейти на сторінку автора

Редагувати

Видалити

Роздрукувати

В Обране додали:	Lana P., Олекса Удайко, Ніна Незламна, Анатолій Волинський, Веселенька Дачниця, Світлая (Світлана Пирогова), Капелька, Катерина Собова, liza Bird
Прочитаний усіма відвідувачами (223)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
НАСИПАНИЙ ВІКТОР, Капелька, Катерина Собова, oreol, Світлая (Світлана Пирогова), Lana P., Vasul_ILkovuch, Ніна Незламна, Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, liza Bird, Cнежана, Чайківчанка, Анатолій Волинський, Олекса Удайко, Веселенька Дачниця
Середня оцінка поета: 0	Середня оцінка читача: 0

КОМЕНТАРІ

Веселенька Дачниця, 19.10.2025 - 15:43

ГАРНО

Чуттєва цікава лірика.

Олекса Удайко, 19.10.2025 - 10:50

А комусь ця лавка щоссь нагадує... heart

Чайківчанка, 16.10.2025 - 20:19

liza Bird, 16.10.2025 - 09:25

Життєво, гарно і трішечки сумно...Дякую

Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 16.10.2025 - 07:37

Немало тих садів покинутих нині.

Ніна Незламна, 15.10.2025 - 23:38

Чудовий вірш!

Життєво. Життя смужками і радість, і печаль. Та все маємо пройти, що даровано долею.Дякю І пісня чудова,нагадала про молодість. Удачі і натхнення Вам!

Vasul_ILkovuch, 15.10.2025 - 22:40

Гарно

Lana P., 15.10.2025 - 22:06

На світі є святі місця -
Наші в полон беруть Серця -
У незбагненнім позачассі,
Прекрасні миті нагадати ласі...
Дерева там провідниками -
Площини з'єднують між нами.

Глибокі ліричні роздуми, Надієнько!
heart

Світлая (Світлана Пирогова), 15.10.2025 - 21:57

" А час летить, керує це він нами,
Комусь дарує радість, чи печаль.
Та довго не загоює він рани,
Візьме усе розіб"є, як кришталь". Так, життя непередбачне. Гарних споминів Вам!

oreol, 15.10.2025 - 21:22

чудовий твір

Катерина Собова, 15.10.2025 - 21:07

Боляче дивитись на покинуті лавки, хати, місця колишніх побачень... Зворушливий вірш!

Капелька, 15.10.2025 - 20:30

Чуттева осіння лірика, шановна Надіє, яка торкається струн душі!
Хай в цьому світі життя змінюється тільки в кращу сторону
і людство знаходить вірні відповіді й робить вірні кроки в майбутне!

НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 15.10.2025 - 18:15

сумні роздуми. добре . що є що згадати світле. щасти!

Нові твори