Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевчук Ігор Степанович: Людмилоньці - ВІРШ

«...щоб кожен день ми навчалися правди Твоєї.» ( з Літургії) День не спаршивів — лишивсь швів без осоння дві твої долоньки зате в моїй долоні квітне сіроватний час в небесному завіконні бо плине сіроватний час як серце не в осонні... ти мій Самарканд ти не поні плине в спільнім серці світів симфонія де ще той — південніший Самарканд? Там Гафіз сказав: той Іса* воскрешав, син Духа й Марії... я не підколоніальний але ти з колонії де він той — південніший Самарканд? був же я, час був спинивсь — час став на кант! я ж вічно — в занебессі але і ти — не в колонії от підносить нас правда — і той Самарканд бо ми в Божій Долоні 10.10.2025, Київ — третій вибір Богородиці * - Ісус Христос, Боголюдина