Щастя роздобути
Дуже я бажаю,
Щоб щасливим бути
В світі, в ріднім крáю.
Чи, можливо, щастя –
Це лише омана,
Що самі нещастя
Світ цей, мов ліана,
Вкрили, оповили
Міцно, що й немає
Ні у кого сили
Вибратись з них? Має
Кожен з нас про щастя
Думку особисту
Так, як й про нещастя, –
Стежечку тернисту,
По якій прямує
Часом проти волі,
Та той, хто будує,
Наче дім, поволі
Все ж збудує щастя
Й буде в ньому жити,
Збувши всі нещастя,
Щоби не тужити
Важко вже ніколи,
Бо життя для цього
В світі цім, відколи
Ми ввійшли до нього,
Нам усім і дане.
Тож нехай огорне
Кожного жадане
Щастя й неповторне
І не відпускає
Ні на мить, допоки
Серце калатає
Ночі, дні та роки!
Євген Ковальчук, 13. 10. 2021
