Грудка глини
Закінчена вже праця гончара…
Лежала глина грудкою простою,
без форми та без змісту, ще сира.
В ній образ жив, примарою німою
він був. Рукою вправного митця
йому дана нарешті вже свобода…
Аж ось він — я! Десь схожий на Творця,
є розум, є знання та навіть врода.
Та ось біда, не все пішло як слід!
Вважаюсь я цинічним скандалістом,
базікою, кублом всіляких бід,
ще й ледарем та впертим атеїстом.
…Не склалося з шедевром. Глину цю
даремно Бог-розумник дав митцю…
---------------------------------------------
Глины ком
Закончен труд нелёгкий гончара…
Лежала глина скучным, серым комом,
бесформенна, безлика и сыра.
В ней образ жил невидимым фантомом
и тихо ждал, что труд искусных рук
свободу даст ему, слепивши тело…
И вот он — я! Как будто не байстрюк,
хорош собой, воссозданный умело
по замыслу Творца, но… вот беда —
упрямым получился скандалистом,
лентяем без сомнений и стыда,
заносчивым и нудным атеистом.
…Ну, в общем, не шедевр я, глины ком,
провал, конфуз, ошибочка, облом…
(лютий 2017 р.)
