|
Ви так легко торкаєтесь вен,
наче лагідним подихом раю.
Я про себе зову Вас «мій Дзен».
І в обіймах без бою згораю.
Хоч за шибкою вже листопад,
що краде найтепліші хвилини,
у шпаринах моїх простирадл
Ви шукаєте цінні перлини.
Пийте ранки мої й вечори,
ніби вперше, вдесяте, усоте,
до останньої краплі жаги,
як медово-розніжені соти.
©Ольга Береза
ID: 1049133
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 08.10.2025 01:51:58
© дата внесення змiн: 08.10.2025 02:00:18
автор: Ольга Береза
Вкажіть причину вашої скарги
|
