Давай ми просто поговорим,
щоб відпустити сум і біль.
Ця сила – вміння бути морем,
і розчиняти у собі
мене тримають, бо неспокій
не можна стерти назавжди.
Ледь-ледь ступаю кілька кроків,
торкаюсь стопами води
і поринаю у обійми
де твоє море, спокій штиль.
З тобою тепло і надійно,
страхи стихають без зусиль.
Лягаю горілиць на воду,
мене тримає захист твій,
і так вдихаю я свободу,
обіймів силу і стихій,
зловивши хмари обважнілі,
щоб ними вкритись і плисти
з тобою на єдиній хвилі,
бо вірю в те що віриш ти.
