Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Cнежана: Осінні тумани - ВІРШ

Наснились перламутрові тумани, Я йшла крізь них, шукала вірний шлях. Вони мене заводили в оману, Та я спокійна, був відсутній страх. Чекала із надією все ж сонце, Що виглянуло з хмари у цей час, Хотіла промінь взяти у долоньці, Щоб він мене в тумані оцім спас. Туман вже вирував клубками, Тримався міцно на моїх плечах. Стелився шовком ніжним під ногами. Нащо ж тоді тримав у ланцюгах? Та ось заграло сонячне проміння, І полилось, неначе із ковша. Настало довгожданне просвітління, З полегшенням зітхнула вже душа.