Якби кожен знав про
Реальність...
Якби кожен знав про свою неповторність,
і пам'ятав про Божу цінність життя,
то світи війни оминала потворність,
і від ракет ніхто не шукав укриття...
І коли зодяглося наше сонце у хмари,
ми б думали ,що- це є найбільша печаль,
в кав"ярнях ховались би закохані пари,
щоб випити в тиші, разом, каву чи чай...
Текла би розмова про вчорашню погоду,
і завтрашні плани ,щодо веселих подій,
може,про риболовлю, або, все ж, про моду,
або про кохання, крізь милий погляд з-під Вій...
І колір червоний не був би кривавий-
це лише зашарілась дівоча краса,
через поцілунок приємно-зухвалий,
і сльозинку невинну, як рання роса...
Людина розумна- людина є дика,
великій любові замінник знайде-
й постане ненависть, в серці, велика,
що не сховатись від неї ніде...
Вчорашні новини -про вчорашні ракети,
а завтра- про місто моє і наліт,
і думаю я про удачу монети:
сміється в оскалі неповторний наш світ....
Вчорашні новини про вчорашні "шахеди",
а завтра про місто моє і наліт,
і думаю я про удачу монети,
сміється в оскалі неповторний наш світ....
