Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Хвіст дощу - ВІРШ

В слова дощу вплітає осінь тугу,
Мінору нотки, - все про що болить.
Осінній дощ мені є справжнім другом -
Тому й мовчить.

мовчи́ш?
і я мовчу́
і мо́кну від холодних кра́пель
у по́гляд твій нія́к я не потра́плю
і не дожду́сь дощу́ теплішого за це́й

сказати хо́чу головне́
але́
крізь скло в вікні
як й ці завме́рлі на нім кра́плі
лише́ мовчання мо́є увійде́ в твою кімна́ту
тобі сказати: "Усміхни́сь і ся́й. Життя́ трива́є. І ща́стя що ти є́"

Я є -
І це вже щастя
В той час,
Як багатьох уже нема...

снаряд упа́в -
я є -
у ме́не не попа́ло -
адреналін зашка́лює за циферблат життя́

ти - пе́рша, ко́го я згада́ю
коли душа у тіло ве́рнеться моє́
й це ща́стя що тебе я пам'ята́ю
іще́ до то́го як згада́ю хто я є́