Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: замріянии дощ - ВІРШ

Замріянии дощ іде разом зі мною. Тихии, спокіинии, неначе спросоння. Поговорити він хоче про долю. Про наше жіноче таємне зітхання. Важкими краплинами землю встеляє. Шепоче на вушко про сонячні дні. Розлукою гратися він не бажає. В коханні признатися хоче мені. Для мене це дуже холодне кохання. Я ж хочу горіти вогнем кожен день. Хоч всі мені кажуть: ця пісня остання, І що не співати нам тих вже пісень. Та кожна пора забарвлення має. Фарбує життя колоритом красот. Кохання- це дар, що сім"ю зігріває, На крилах несе до незнанних висот. Кохання - це щем наисодшии у грудях. Кохання - це пристрасть для ніжних сердець. Кохати - таємне знаходити в людях І розділяти цеи вічнии вінець.