Ну що втомився? Падай он у крісло.
Вина налити, чи бажаєш чаю?
Калини бачив, одягли твоє намисто,
Дощі пішли, я вікна зачиняю.
Тумани вранці обіймають порожнечу,
У хмарах сонце збилося з шляху.
Батьки під парасолями малечу
Ведуть до школи, а кого до дитсадку.
Де літо бабине сховав?Гукай хай прийде.
Ще соняшник в полях чека на нього.
Та й на душі легша, як сонце вийде…
А миру хочеться найбільше всього.
Горіхи он порозкидав між трави,
Всміхаються після дощів гриби.
Вже клени стали наче золотаві,
Казки шепочуть вікові дуби.
Та не жалійся друже про роботу,
Ще трохи попрацюєш і відпустка.
Всього лиш місяць маєш ти турботу,
Коли з дерев впаде зелена хустка.
В розмові пауза, холоне чай у чашці.
У кріслі тихо Жовтень задрімав.
Накинув плед йому, надів тепленькі капці
І тихо колискову заспівав.
4.10.25р. Олександр Степан.
