Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Мушля - ВІРШ

Як тобі пробачити себе; Розпачу очікування; Зраду? Розум верещав щосили: "Падло!" Серце гучно впало і ввібрало в себе темні хмари із дощем. Сонце стало небом - Світ ущент Випалило. Серце сліз. Жива. Дивись та стій, Там, де став Чужим. Між нами прірва. Мушля. Океан, У ньому - вирва. Зробиш крок - чеку із мушлі вийме, З Маріанських випірне глибин, Монстр, Що народився в ту із днин, Коли горіло небо. Як тобі пробачити себе? Вибачень не варто, як і бачень: Власна правда в кожного та вдача. Небо відгоріло вже Й не плаче. В мушлі океан шумить, Живе. Я тобі пробачила тебе, Та себе ніколи не пробачу.