Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Сокол: Порада - ВІРШ

Мовить брат мені щоразу: Кому потрібні твої вірші, Тепер ніхто їх не читає, А лише співаються пісні. А я пишу при те, що бачу, Про те що чую - пишу на слух. Ямбу, хорію не завдячу, Віршована проза, то не гріх... Вірш тривожить, в душі співає: Бери скоріше олівець, А не встигши він тікає І не ліг на папірець. Я не пишу, що сам бажаю, Вірш мудрує сам по собі, Я ні годину, ні дня не знаю, Він настирний і в день й вночі. Душа сама вірші мудрує, Хочу я того, чи ні. У віршах історія, любов лягає, Рядки святкові й буднічні. Тепер я ніби на розпутті, Писать вірші чи не писать. Поради є і добрі й люті. Серце може правду підказать. Жовтень 2025 р.