Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: Колобок (… народна казочка) - ВІРШ


oreol: Колобок (… народна казочка) - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...

Пошук


Перевірка розміру




Колобок (… народна казочка)

Були собі дід та баба, не лишилось у них ні онуків, ні діточок, ні родини, ні землі, дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить: — Бабусю! Спечи нам хоч колобок! — Та з чого ж я спечу, як і борошна нема ж? — От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок. Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав. А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою. Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому ЧОП: — Колобок, колобок, я тебе з'їм! — Не їж мене, безпагонний, я тобі пісеньки заспіваю: — Ану заспівай! Я по засіку метений, Я із борошна спечений,— Обхитрив я бабу, Обхитрив я діда, То й від вас відкуплюсь! Дав йому на лапу та й побіг знову. Біжить та й біжить... Перестріває його поліцай: — Колобок, колобок, я тебе з'їм! — Не їж мене, полісмене, я тобі пісеньки заспіваю: — Ану заспівай! Я по засіку метений, Я із борошна спечений,— Обхитрив я бабу, Обхитрив я діда, То й від вас відкуплюсь! Дав йому на лапу та й побіг знову. Біжить та й біжить... Перестріває його ТЦКшник: — Колобок, колобок, я тебе з'їм! — Не їж мене, полісмене, я тобі пісеньки заспіваю: — Ану заспівай! Я по засіку метений, Я із борошна спечений,— Обхитрив я бабу, Обхитрив я діда, То й від вас відкуплюсь! Дав йому на лапу та й побіг знову. Біжить та й біжить... Перестріває його митник: — Колобок, колобок, я тебе з'їм! — Не їж мене, митнику, я тобі пісеньки заспіваю: — Ану заспівай! Я по засіку метений, Я із борошна спечений,— Я від баби втік, Я від діда втік, То й від тебе втечу! -Коституція на паузі, колобку. Розірвали його усі по куску. Прийшов кінець і казочці і колобку. *** Не нужно.. Не нужно пи, Что мы, что мы хотим мы войны. Подлецы, лживые подлецы. Люди бегут, хотят убежать от войны. Но вы, вы как псы, как псы. Ваши лапы в крови. Подлецы, лживые подлецы. Никто, никто кроме вас не хочет войны. Слабых нашли, за горло, за горло. Без стыда. Очень низко и подло. Как же низко. Как же то подло.

ID: 1048830
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 03.10.2025 09:19:10
© дата внесення змiн: 03.10.2025 13:32:14
автор: oreol

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (103)
В тому числі авторами сайту (4) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Катерина Собова, 03.10.2025 - 15:17
12 І в казочці - наша реальність! Майстерні твори!
 
oreol відповів на коментар Катерина Собова, 03.10.2025 - 18:41
give_rose 22 22 дякую
 
oreol, 03.10.2025 - 12:22
Меня улыбнул предыдущий комментарий, каждый и я в том числе лепит своих колобков, но есть прототип с которого всё началось - это бабка да дед и это совсем не случайно, не нужно делать трагедию с природных явлений - предназначение колобка - быть съеденным лисой и лиса его съест, не нужно даже горевать об этом, делать из этого шоу или трагедию - это неизбежно.
А бабка и дед эт другое дело, они - остались как всегда с носом, последний кусок, последние зерна - кто то уволок.
Вам ничего это не напоминает?
 
Ніна Незламна, 03.10.2025 - 10:36
12 16 biggrin Мабуть нагадала Вам про колобка! Удачі! friends give_rose
 
oreol відповів на коментар Ніна Незламна, 03.10.2025 - 12:05
Не скажу, що нагадали та в кожного колобки свої і щось котиться не зрозуміло куди навіть give_rose
Ми в стаді живемо, одне скаже бе, інші бе-бе, одні скажуть війна - всі в один голос - війна, іде постійне навіювання
 

Нові твори