Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Осінь - ВІРШ

О, о́сінь
осіни́

притули́ мо́ю душу до се́бе
до са́мого-са́мого не́ба

мо́є серце з тобою говорить все ти́хше
почу́й його́ ближче в тісному обіймі і до́тику гу́б спра́глих ла́ски

О, о́сінь,
роздяга́єш - одяг пи́шний все па́да і пада до ніг

наги́й прозо́рий в всім
стою перед тобою

нічо́го не хова́ю за душо́ю
і нІчим обману́ть мені тебе́

я не бою́сь заслужено згоріть в геє́ні
боюсь "люблю" не вспіть сказать й піти́ ні з чи́м що тре́ба бу́ло се́рцю

спали́
або, нарешті, поцілу́й

О, о́сінь
щось ж скажи́, бо скаженію від мовчання твого золотого

супер осінь вийшла