Бракує підтримки та теплоти слова,
бракує реальності в власних очах.
Ілюзія миру, немов вірус у мові,
підсвідомо тримає з гіркотою в думках.
І знаєш...
Отрута впивається ніжно у шкіру,
руйнує судини, та змінює цвіт.
Малюється барвами, накриває невпинно,
тобою увесь розмальований світ.
Крізь тишу...
Бракує обіймів та теплоти слова,
і не вистачає чистоти в голові.
Я спокійно поцілую порожнечу, і знову,
віддамся, моє ліжко, в обійми твої.
Добрий ранок...
05.09.25
