Яка краса! Ще тільки дощ ущух,
Між зелені ромашки зарясніли.
Пташиний галас на галяві білій --
Ромашкові дощі підносять дух .
У пахощах садок, яснить трава:
Білява квітка розцвіла ярками,
І так росинки сяяли, стікали,
Що захотілось усміхнутись вам.
І не здається світ цей більше злим:
Ти тільки подивись, прошу, уважно
Очима ледь розквітлих цих ромашок,
Начаклували їх потоки злив.
…Квітчастий луг розчулився красі,
В мажорну білизну його сорочки
Краплини б'ють, але я знаю точно:
Романтик-дощ ... він до краси охочий.
Хай буде світло й затишно усім!
Чудова поезія! 
