Вересневі листочки
полетіли у вирій,
Жовтень став на місточку,
Що ж - привіт, друже щирий!
Відпочинемо трішки,.
нам тепер не до спіху.
Позбираєм горішки
в пору щедру і тиху.
В днях жовтневих ще досить
І тепла й позолоти.
Заколисує осінь
всі щоденні турботи.
Зупиняються мрії,
бо летять низько хмари.
Як дощі смуток сіють,
То зникають всі чари.
... Сяду біля каміна ,
На вогонь задивлюся.
Липи цвіт і калина,
Чай і мед - усміхнуся...
Хай іде собі осінь,
Літо - не забуваю.
Серце радості просить,
То ж весну вже чекаю!
