«Чого я клешоножу?
дуже важкі плити ношу...»
Ісусу Христу
і Пренепорочній Богоматері
Марії
в трепетанні й любові присвячується
В полудень вітер перемін мене
погладив
тож несміливо
з хмар тремтливих сонце
вслід:
чому?
поезія!
поезією я розсунув кам’яні
джунглі
й естакади
поезією дух і прояснив політ
міста відстануть
внутрішня юність!!
відстає весь світ ...
і розбуджу весь говір літ
ковтнуть слова
це не плоди, що обважніли до землі
ще потруджу любов
це — літ любов — і
говір неба до землі ...
от Бог! — і дух Іллі
і Богородичний!!
Бог взяв і наперід
мені лице
й лице поезії розгладив!
30.09. 2025,
Київ — третій вибір Богородиці
