Розлучаюся з тобою
Я, журбо, навік.
Вже набридло із журбою
Коротати вік.
Йди із серденька мойого
Й більш не повертайсь
Ти уже повік до нього,
І не намагайсь!
Йди, журбо невиправима,
Вже у небуття!
Навіть хай ти і незрима,
Та без співчуття
Труїш серце лиш собою,
Мов отруйний змій.
Розлучитися з тобою
Вже настав час мій.
Йди у небуття навіки,
Щоб нікого більш
Не терзала ти повіки!
Я цього найбільш,
Серденьком усім бажаю
Й певен, що дійдеш
Врешті до свого ти краю,
Навіть хай не йдеш,
Бо тобі його влаштую
Я, щоб без кінця,
Пророкуючи лихую
Доленьку, серця
Людські більш не полонила
Ти без співчуття,
А, щоб світла радість жи́ла
В них усе життя.
Я її, тебе прогнавши,
Тут же упущу
І тебе, кінець поклавши,
В них більш не пущу.
Євген Ковальчук, 04. 10. 2021
