Час – перевірка на потрібність,
Він істину завжди знайде.
Все марне зникне, наче тінь,
А справжнє в серці оживе.
Час розчиняє галас й втому,
Залишить спогади й тепло.
Все, що потрібне, йде додому,
А все, що зайве – як пил змело.
Коли зникає все, що було марним,
І розчиняється в тумані суєта,
Тоді розумієш: найцінніше поруч,
Й надійним стає, хоч минають літа.
Час – найсуворіший учитель,
Він все розставить без прикрас.
Хто для душі твоєї світитель,
Той буде поруч крізь весь час!
