Ти - так ніжно, ніжкою,
Я - як завжди, вихором...
Були виразні'шими,
Ніби в спеку віхола,
Ніби в лід - розпеченим
У горнилі заступом...
Були, як приречені
Божевільним наступом...
Обійматись - спалахом,
А поодаль - жевріти,
Шаленіти запахом,
Відірватись - жертвами,
Засинати мертвими,
Прокидатись збуджено...
Якось почувалися
Навзаєм застуджено,
Навзаєм запилено
І, напрочуд, вірусно:
Коли ми, пашіючи,
Мов у вирві, цілісно,
Запеклись єдиністю,
Монолітом пристрасті...
Ти - своєю милістю,
Я - тобою бідності...
Ти - як завжди, ніжкою,
Я - як завжди, вихором...
Були виразні'шими,
Ніби в спеку віхола,
Ніби в лід - розпеченим
У горнилі заступом...
Були, як приречені
Божевільним наступом...
Запеклись єдиністю,
Монолітом пристрасті...
Ти - своєю милістю,
Я - тобою бідністю...
