Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександріса: Мелодія нічного парку - ВІРШ

У парку ніч, ліхтар тремтить, І тінь поволі десь пливе. Самотній трубач — саксофоніст, У ноти душу він кладе. Його мелодія — мов очі, Мов подих вітру серед ночі. Вона у темряві дзвенить, Як мрія, що ніяк не спить. У звуках ніжність і печаль, Немов осінній теплий жаль. Він грає — час зникає, тане, І світ навколо тихим стане. Його мелодії тумани Лягає в серце меломану. Торкнуться струн душі мелодії — І світ розквітне в ніжнім спокої.