Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: закам"янілі душі - ВІРШ

Закамянілі душі у літах Прощення просять в раидужнім вбранні. Закам"янілі душі у літах Ловлять минуле в завтрішньому дні. Колючии дріт голову стискає, Серце у зашморгу поклони б"є. Мудрість в лещатах до зірок сягає. А правда істину закутану кує. Розбиті пута темінь гублять Хоронять квіти в замороженіи землі. Живуть розхристані в провулку люди, Носять у душах мертвії жалі. Посієм на камінні добрі зерна, Яке перемолочене ще не було.. І поливати будем дуже щедро Водою з кровю разом заодно. Зерно зіиде, тільки напитись даите. Джерельну воду пробуріть в піску. Все повертається в домівки, знаите, Запаліть іскру в темряві святу.