Легендами життя наше багате.
В нім колорит віків існує.
За ними можемо спостерігати,
Як рік в сторіччя весело мандрує.
І от сьогодні хочу розказати,
Про загадкову пташку, що живе у нас.
Як таини світу вміє розгадати
І лиш вночі полює повсякчас.
Зоветься пташка ця пугач або совою.
Живе у лісі, в скелях, між дерев.
Легенди різні носить за собою.
Родин не має ні братів, ані сестер.
Легенда про сову родилась тихо.
Жила колись давно бідна вдова.
У дім її ввірвалось лихо.
Чудесних двох синів забрала татарва.
Налетіли,як коршуни з неба,
Захопили в неволю синів.
Як не плакала, як не ридала
Її голос в пустелі німів.
Сили маиже вдову покидали.
Знов з колін піднімалась вона.
Вороги лише крові бажали.
Вкраи знесилена знову повзла.
Пожаліло небо вдову одиноку
Розпірхалось в хмарах, ринулось вниз.
Перетворило її на сову банькооку,
Щоб не кричала вона, як колись.
Сова чудесна і неоднозначна.
Вона то мудра, а то просто зла.
То філософська, бо живе самотня.
То гуканням заповнює слова.
Тому і кажуть,що здатні сови
Знати усе,що людям не дано.
Одна біда не знають вони мови
И донести свою мудрість заодно.
Китаиці злом її вважали,
А люди вірили,що відьми -це сова,
Які збирали нечисть по підвалах.
Несли народу повнии келих зла.
А індіанці навпаки вважали,
Що сови завжди допоможуть у біді.
І пір"я їх , як талісман держали.
І вірили в пророцтво по житті.
Афіна- Паллада наирозумнішою була-
Богиня грецького пантеону.
І з нею завжди поруч ця сова.
Як символ мудрості по їхньому закону.
А про сову ми так багато знаєм.
І що наибільша- це пугач у світі.
Що 75см самка увись сягає.
Це євразіиськии вид- иого бояться діти.
А самии наидрібнішии - це сич ельф.
В дорослому віці, як наш горобець.
А важить менше, як м"ячик гольф.
Красивии і мудрии для нас, як взірець.
А уявляєте собі ви сов.
Що крутять голову на 270
І все це завдяки хребців,
Яких удвічі більше, ніж хотять.
Ці птахи мешкають усюди.
Їх 200 видів маємо у світі.
Лише в Антарктиці бачили їх люди
Білу сову,що зовсім непомітні.
Вона не мерзне навіть -50
Навіть у день охоту не кидає.
Бо в Антарктиці всі люди сплять,
Коли ночеи і зовсім не буває.
Є ще такии цікавии вид сови
Як бородата, з надзвичаино гострим слухом.
Жертву свою чує за дві версти.
І дістає з-під снігом своїм нюхом.
А наистаріше зоображення сови
Знаходиться у Франції в печері Шова.
І зоображении цеи птах із-за спини
І голова повернута бачити все довкола.
А дітки у сови такі не гарні - жах.
Банькаті і дзьобаті - дуже некрасиві.
І радості немає в їх очах.
Із заїдами і такі плаксиві.
А для сови вони наикращі в світі,
Бо це її є наирідніші діти.
Вона ж їх пестить і голубить.
І їх вона наибільше любить.
Я ще вам про сову цікаве розповім.
Що різні сови одне одного їдять.
І очі зовсім не рухомі у сови.
А лише шию можуть повертать.
А наибільш хижі на планеті пугачі.
Вони полююють навіть на орлів.
Навіть на беркутів полюють уночі.
На молоденьких диких кабанів.
А ще цікаво, що в сови три пари вік.
Перша повіка для моргання служить.
Друга для захисту очеи- мені повір.
Третю для сну вона цікаво мружить.
Тільки у сов вуха складаються із шкіри.
Харчуються, що їм тут попадеться.
І тільки сов бояться інші звірі.
Отак у світі їм неоднозначно і живеться.
Та и гнізд своїх вони і не будують.
Живуть у старих гніздах інших птахів.
У нішах скель вони ночують.
І так живуть 36тисяч років.
А от , коли поїли, через декілька годин.
Їх їжа перетвориться у шлунку.
Усі кістки і просто хлам один
Виходять через горло у вигляді таблетки.
Отак ми живемо в чудеснім світі.
Де дивовижністю захоплюють нас птахи.
Де ми легендам віримо, як діти.
І ми це все приишли оберігати.
