Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Береза: Листи, які не носять листоноші… - ВІРШ

Ні, то не хвилі, і таки не вітер. Ви чуєте? То — дотик ейфорії. Чи, може, друже, це є ностальгія — як голос часу чи слова без літер. Я вашу вервечку листів читаю, мов молитви — від рими і до рими. Це те, що грітиме в холодні зими, а зараз — то ковток п’янкого раю. Порипує у такт старенька вілла, і дихає у шию п’яний ранок. Без сукні каву понесу на ґанок — від слів іще розніжена, змокріла. Бо тут, де у гріхах згорають ночі, мені шепоче той, хто Богом даний, такими іще юними словами: листи, які не носять листоноші. © ОЛьга Береза