Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Небайдужий: Кінь і свиня - ВІРШ

Кінь скаржився свині про втому, Дають не сіно, а солому. Тягати воза вимагають, Постійно в плуга запрягають. Ще й батагом, таке буває, Життя ніякого немає. А про овес, він геть забув, Те їв, ще коником він був. Свиня з під лоба подивилась, Та й відповіла, не лінилась. Живу я хорошо і сито, Є їжі повнеє корито. Хазяїн любить, він не бреше, Бо кожень день за вухом чеше. Ще й їсти лагідно вмовляє, Малу дитину мов плекає. Навколо ось багнюку маю, Я в ній наївшись засинаю. Сказав хазяїн, свято прийде, То толк великий з мене вийде. До міста каже повезе, В театр мабуть завезе. Кінь в місто їздив і не раз, То знав, свиню не на показ... На бійню повезуть здавати, Але не став розповідати. Подумав лиш, щасливий я, Отим, що кінь він, не свиня. Отак й серед людей ведеться, Життя по різному вдається. Один як та свиня, радіє й верещить, А інший, як побитий кінь - мовчить. В. Небайдужий. Вересень 2025 рік.