Осінній вальс звучить під сірим небом,
В обійми осінь кличе знову нас.
Життя твоє й моє — не є солодким медом,
Проте солодкими є вуста твої щораз.
У плед душа закутується знову,
Без тебе осінь схожа більш на зиму.
Замріяно співає вітер пісню нову
Про те, як хочу я з тобою бути вдвох...єдина...
Опале листя стелиться під ноги,
Нагадує про те — вже близько і зима.
Тримай мене за руку, любий, обов’язково,
Бо так важлива поруч підтримка лиш твоя.
Чудово. 
