Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: макарчук: Три тижні - ВІРШ

Слухай, кохання моє — я три тижні даю для нас, Щоб пережити, перехворіти і переплисти Пам’яті тиху ріку. Я дарую надію й час — Це найцінніше. Зведемо чи спалимо геть мости? Перший день. Вибух емоцій і злива нестримних слів, встигнути б договорити, аби тільки ти почув. Третій день. Тиша глуха — накочує хвилею гнів: «Щось не надто сумуєш, отже швидко мене забув». Сьомий день. Сумнівів день — всілякі «якби» та «але». Може, не варто було рубати отак із плеча? Ще досі жива любов (здається) — і це головне. Ще досі в чеканні горить на підвіконні свіча. День чотирнадцятий. Снишся під ранок таким простим: Сварок і зради — як не було. Сонце у вікна, чай. Руки назустріч, обійми, одноголосне «прости». Я прокидаюсь — замість «прости» скоро, певне, «прощай». Може, кохання воскресне з попелу знову? Скажи. День двадцять перший. Фінал. І вітер від помаху крил… Воля твоя — закон, моя пташко. Прошу лиш: живи. Та не вертайся навіть у снах. Дай мені, Боже, сил…