𓏢
─ ∪ ─ ─ ─ ∪∪ ─ ∪ ─ ─
─ ∪ ─ ─ ─ ∪∪ ─ ∪ ─ ─
─ ∪ ─ ─ ─ ∪∪ ─ ∪ ─ ─
─ ∪∪ ─ ─ .
Бачиш як удар нанесла лиш доля?
Не зродила ти дитинча повз мене,
І свій жаль моїй матері на серце,
Втілюєш в спробі.
Мною сказаний був лише для тебе,
Шанс єдиний : тільки ще той в минулім,
Більше не чекай і не жди з війною,
Вістки від мене.
А тепер на що в тебе є надія?
Низом до гори все життя згорнуло,
І щасливо чи гинути самітньой,
В тісних між стінах?
Чудово!