Повсякчасно я плекаю
Тільки світлі почуття
В серці, бо я їх бажаю
Відчувати все життя.
Темні ж почуття із нього
Я без краплі співчуття
Проганяю дня оцього,
Бо лиш світлі почуття,
Що у серденьку тримаю
І в душі також, люблю.
В них життя сенс я вбачаю.
Світлі почуття, молю
Вас, мене не покидайте.
Я із вами кожну мить
Прагну жити, пам’ятайте.
А без вас, то ліпш й не жить.
Сповнюйте моє ви тіло,
Душу й серце до кінця.
Сповнюйте усіх їх сміло.
Хай настане врешті ця
Мить, коли я відчувати
Кожен день і всяку мить
Буду вас, а не бажати
Завжди лиш із вами жить.
Так, я знаю, що можливо
Те, щоб врешті відбулось
Неймовірнеє це диво,
Може, хай не вірить хтось.
Я ж в це вірю твердо, свято
І для цього буду я
Працювати запозавзято.
Доленька мені моя
Лиш тоді всміхнеться. Буду
Жити з нею я весь вік.
Про недолю ж я забуду,
Щоб не мав її повік.
Євген Ковальчук, 20. 09. 2021
