Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Береза: Просто — бути. Просто — не боліти - ВІРШ

А хто там знов про терни і пастки? Про рани й сіль, здобуті у любові? Я знаю — всі ми тут мандрівники із щемом, тугою й сльозою соли. Та я шукаю промінець тепла, бо того що боліло, — уже доста. Он літечко вже тихо відгора… Он журавлі кружляють чорнохвості… Вже осінь носить яблука на торг, чийсь кіт приблуда знову ловить пташку. Старий сусід співає, наче Бог, і норовить десь пригубити пляшку. Згори позиркують на Євин плід пузаті хмари, наче сиві стражі, спостерігають, як здурів цей світ. Анге́ли роблять фоторепортажі. Між небом і землею — тиха мить, де серце вже не знає, що робити. І хтось, мов тінь, без голосу кричить, щоб просто — бути. Просто — не боліти. Та навіть попри світовий дурман, є ті, хто досі із відкритим серцем. Є я і Ви — наш віршовий роман. Ще й, судячи з усього, — трохи з перцем. ©Ольга Береза