Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Береза: Зухвале, пломінке… - ВІРШ

Не знала я, що милість — це злочинно. Любов мені читалась як псалом. Писав про перса й мудрий Соломон відверто так, що аж шарівся сон. Й нікому це не видавалось дивним. А люди! Хай собі торохкотять, нехай в уявленні карбують сцени гарячі, дикі, наче кров у венах, які в думках їм вималюють гени… Я ще й підкину дрова до багать! Писатиму зухвале, пломінке… Де кожен крок — як вихор незабутній. Втрачати… Віднайти… І знов здобути… Хто має смілість — той вже не забутий. А хто лиш страх — той осудом живе. Неначе правда, здіймлена на вила палаю знову — і вогнем, і миром у темряві, де сум торкає слух. Бо я — свобода! Віра, міць і дух! А з Вами… З Вами ― ще й безмежна сила! ©Ольга Береза