Місто моє в осені втопає, кружляє листя золоте,
І ніжно промінь засинає, на плечах марево одне.
На храмах все співають дзвони, повільно котиться трамвай,
Химерна осінь на долонях , неначе каже: Засинай!
Жовтаві, теплі лиш відтінки розписує її крило
По паркам, на дахах будинків, вітає сонячне тепло.
Вальсує у провулках гомін, неначе пари у танку,
Це осінь закриває стогін, що прийде в ніченьку тонку.
О, осінь золотаво- промениста, танцюй на площах, в снах!
Ти наче зоряна і чиста причарувала у піснях.
Та знаю, скоро ти заплачеш знову, омивши пилюгу,
І заспіваєш джазом, твістом новим, і вдягнеш місто в млу.
На тротуарах заблищать калюжки, людей женеш в метро,
Та краплі, сірі ті злодюжки, намистами прикрасять скло.
05.09.2025
Місто моє... 
