Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Коломоєць: Замріяна осінь всміхнулась вродливо… - ВІРШ

Замріяна осінь всміхнулась вродливо, Спокійно у гай повела, Де листя зустріло грайливо- сонливо: Давно, мов, у нас не була. Розніжено- стомлені крони дубові, Пропустять вітровий набіг, І знову— на небо: там хмарка є нова, Пейзаж знову новий заліг. Міняється він, то ж чим може набриднуть, Хмарки— наче діти малі: То зчепляться так, що аж хочеться крикнуть, Сідають, пливуть у човні. Злякається їх часом різна пташина Й сховається тут, між гілок. А потім— на землю, де з листя корзина Чи дивно зітканий вінок. І раптом відчуєш: як листя спадає І з тебе зажура, печаль, І хвиля із спокою вже пробігає Й надією світиться даль. 29.09.1998 ©Коломоєць Людмила Петрівна