Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександріса: І як тепер тебе забути? - ВІРШ

І як тепер тебе забути? Душа благає каяття, Такої дивної спокути Й неймовірного життя. Минуле рветься вже на волю, Несказане тремтить на вустах. Здається, ще одна хвилина – І ти повернешся у снах. Але в очах лиш тінь розлуки, А серце – келих без вина. В думках – жагучі теплі руки, У тілі – ніжна дивина. І як тепер тебе забути!? Душа благає вороття... Шукає дивної спокуси І божевільного життя. Я в снах іду стежками болю, Де ти мов тінь, мов дим з вогню. Я навіть втрату – як недолю – Люблю ще більше, ніж весну. А світ сміється – все минає... В мені знов дикий біль росте. Любов – це те, що не вмирає, Хоч навіть в серце вже не те....