|
О краю мій, прийми моє зізнання
В любові, що несу через життя.
Там перший схлип юнацького кохання
І біль, який лікує каяття.
Там перший крик мій і мого дитяти,
Що світу сповістили про прихід,
Коріння там і матінки, і тата,
І біль за мій знедолений нарід.
Стежина там від отчого порога,
Що повела мене в незнаний світ,
З очей батьків невипита тривога,
Хоча мені вже за півсотні літ.
О краю мій, тобі дарую нині
Усе, що я надбала за життя:
Це серця спів про сивину й калину,
Про шлях народу, сповнений звитяг.
24.07.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
ID: 1047023
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 03.09.2025 22:25:02
© дата внесення змiн: 03.09.2025 22:25:27
автор: Ганна Верес
Вкажіть причину вашої скарги
|