Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Рунельо Вахейко: НОСТАЛЬГІЯ №3 - ВІРШ

Чи завидки беруть мене, Коли дивлюся я на молодь? Лиш туга трохи серце огорне, Бо старість, як завжди, не в моді. А в моді молодість завжди, Їй відчиняються всі двері! Для неї світить місяць молодий, Відкриті надзвичайні сфери! А молодість моя хіба Не знала радості польоту? Була знайома мало їй журба, Частіш літать хотілось доти, Поки струмила в венах кров, Бо молодість, - вона як донор, Надію живить щедро і любов Навколо себе без розбору! Сьогодні юним важко буть, Бо в світі вже давно не тихо, Є злодії, що крадуть час і путь, Щоб принести у жертву лиху. Та молодість завжди права! Їй сходинки відкриті вищі! А молодість мою ніхто не крав, Бо сам себе спіймав я на крадіжці!