На Діамантове весілля бабусі й дідуся
Зелене листя на серпневім гіллі;
Ще тішить око літній горизонт.
Сьогодні Діамантове Весілля -
Це шість десятків літ як ви разом.
Роки летять немов птахи у небо,
І десь позаду - наш дитячий сміх.
Та якби ми не були все ж далеко,
Ви раді внуків бачити своїх.
А я щасливий - бабцю й діда маю,
Вони живі, в поважних вже роках.
Для них сьогодні зорі запалають,
Щоб освітити той життєвий шлях.
Щоб пригадати, як долали разом
Усі стежки поразок, перемог.
Любов пройшла випробування часом,
Бо ще живе любові діалог.
Ще рік - і правнук побіжить до школи,
Отой моторчик зміни поколінь,
Який від нас із вами, як ніколи,
Бере усе, що бачить, чує він.
Років життя, здоров'я вам міцного!
Такий красивий цей добротний світ.
Коли любов, і мир, і добре слово,
І новий день, і новий сонця схід.
Я вас люблю словами: бабця й дідо,
Теплом поваги, добротою слів.
Бо часто так проводив з вами літо,
І так люблю я спогади тих днів.
Слова подяки для Мирона й Марти,
Бо вихованням вдячний вам також.
Роки життя, неначе діаманти,
Гартують нас у вогниках турбот.
