Похмурий день, холодна пізня осінь,
Сердитий вітер виє, наче вовк
А на печі стелила мама просо,
Блискуче і гладеньке, наче шовк.
Простелена ряднина домоткана,
Отут гніздечко я собі зів'ю.
Лежу на просі, наче гречна панна,
Солодкий сон в маленькому раю..
Із печі відблиск бігає по стелі,
Десь на горищі миша шарудить.
Я кращої не бачила постелі,
Мабуть сам Ангел в тому просі спить.
Роки летять, та пам'ять не стирають,
Дитинство миле кожному своє.
І спогади , що серце зігрівають,
Це щастя, що вони у тебе є.
Цікаві спогади