Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Катерина Собова: Маленький ухилянт - ВІРШ

Шестирічному Миколці Радісно повідав тато: -Перше вересня вже завтра, Це для тебе - справжнє свято. Там дзвінок в руках школярки Вас покличе всіх за парти: Зрозумієш зразу, сину, Що закінчилися жарти. Бо тоді - щоденна праця, Де насичені уроки, Щоб терпіння було в тебе Мінімум на десять років. Коля в сльози: -Що робити? Хочу гратись, а не вчитись! Чи не можна так зробити, Щоб від школи ухилитись? Буду мультики дивитись І конструктори складати, Я з бабусею навчуся І писати, і читати. Нехай ходить туди Петрик І Оленка з білим бантом, Хай мамуся допоможе Мені стати ухилянтом!