Хай ця весна буде останньою,
Тою, де плаче земля.
Хай ця весна пташкою ранньою
Наші зігріє серця.
Хай ми вдихнемо на повну і видихнем
Свіже повітря без сліз.
Хай ми, нарешті... та просто ми виживем,
Випрямим спини в весь зріст.
Попелом, димом та вітром зневіреним
В світі розчиниться біль.
Плачуть на небі душі розстрілених,
Скільки у чорному вдів!!!
Боже, нехай це свавілля закІнчиться
І закінчИться пітьма.
Хай тихим ранком цей морок розвіється,
Хай обійме нас весна.
