Нас ділять, як смачний пиріг.
...Укрите кров'ю лихоліття.
Свої ж пускають на поріг
Тих ворогів. Яке жахіття!
Нас продають, як на торгах,
За "камінці" в глибоких надрах.
Наше життя в чужих руках,
Жорстоких, ницих, безпощадних.
Радіє хтось за плач, за біль,
За сотні згинувших солдатів.
На рани далі сиплять сіль.
За що, скажіть, нас катувати?
За що хтось не побачить більш
Родину...брата, чоловіка?
За той пиріг, що ріж не ріж,
А не поверне рідних. Світе,
Отямся!Зупинись, постій!
Життя дорожче за "каміння".
Та світ до горя онімів.
Та світ продав своє сумління.
